болюче місце

1) place; ( визначне) spot; locality, site; ( простір) space, room

2) ( посада) post, place, job, situation

3) ( у театрі) seat; ( у вагоні) berth

4) ( у книжці) passage

5) ( багажу) package; piece ( of luggage)

6)

1. n

1) щось необроблене (сире); сировина

2) (the raw) садно, болюче місце

2. adj

1) сирий, неварений

2) недопечений, недосмажений; недоварений

3) необроблений, сирий

4) невичинений

5) гірн. незбагачений

6) неочищений

7) розм. нерозведений; чистий, без домішок

8) текст. не валяний (про сукно)

9) фот. неекспонований (про плівку)

10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнаний

11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразнений

12) вогкий; холодний і вологий; сирий

13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)

14) різкий (про колорит)

15) кострубатий (стиль)

16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий

17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)

18) амер., розм. голий, оголений

19) амер., розм. непристойний (про анекдот)

3. v

здирати шкіру; натерти, намулити

* * *

1) садно, хворе місце

2) оголеність

3) що-небудь необроблене, сире; сировина

1) сирий, неварений

2) cпeц. сирий, необроблений

3) ненавчений, недосвідчений

4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)

5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків

6) вогкий, сирий; холодний, вологий

7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний

8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)

9) aмep. голий, оголений

10) aмep. непристойний, сальний

1. n

1) болячка; виразка; рана; нарив; запалення

2) синець, синяк; опік

3) болюче місце

2. adj

1) хворий; болючий; чутливий; запалений

2) дразливий, дратівний; легко уразливий

3) ображений, скривджений, сердитий

4) болісний, гіркий; сповнений горя

5) напружений, тяжкий

3. adv поет.

сильно, дуже; глибоко; вкрай; тяжко; жорстоко

4. v

ранити; завдавати болю; засмучувати

* * *

1) болячка; ( нашкірна) виразка; нарив; рана; запалення; синець; опік

2) хворе місце

1) хворобливий; чутливий; запалений, хворий

2) чутливий, вразливий; дратівливий; сердитий, роздратований, ображений; болючий, важкий

3) сумний; тяжкий; сповнений горя

4) крайній, гострий

pedic. ранити, засмучувати, завдавати болю

1) необробленість

2) болюче місце (на тілі); садно

3) значна сирість

4) недосвідченість

(физически)

1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];

2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].

* * *

1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний

2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий

больное место) роз'ятрити (болюче місце).

больное место) наятрити (роз'ятрити, розразити) (болюче місце).

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. n

1) пляма, цятка

2) крапочка, цяточка

3) місце, місцевість; район

4) ганьба; безчестя; ганебна пляма

5) прищик; цятка, мушка (на обличчі)

6) очко (на картах тощо)

7) розм. невелика кількість (їжі, питва)

8) розм. посада, місце

9) місце в програмі (в списку тощо)

10) розм. коротка рекламна інформаційна) передача; екстрене повідомлення (по радіо, телебаченню)

11) правильне визначення переможця наступних змагань

12) амер., розм. долар

13) амер., розм. нічний клуб

14) військ. коректування (стрільби)

15) pl ком. наявний товар; готовий для здавання товар

16) амер., розм. скрутне становище

2. v

1) плямувати, бруднити; вкривати плямами

2) вкриватися плямами

3) ганьбити, безчестити, плямувати

4) розм. побачити; помітити; пізнавати, розпізнавати; відмічати

5) визначити місцеперебування; виявляти, знаходити (противника тощо)

6) розташовувати, розміщати

7) правильно визначати переможця наступних змагань

8) виводити плями (в хімчистці тощо)

9) спорт. дати фору

10) амер. робити зарубки (на дереві)

11) військ. коректувати стрільбу, стежити за результатами стрільби

* * *

1) пляма, цятка; цяточка; "зайчик", світлова пляма

2) місце, місцевість, район

3) ганьба, безчестя, ганебна пляма

4) прищик; pl; мeд. висип

5) очко (на картах, гральних костях)

6) невелика кількість ( їжі або питва)

7) cл.; cл. короткий сон; термін ув'язнення

8) місце, посада

9) радіо, тб.; cпeц. місце в списку, програмі

10) радіо, тб.; cпeц. коротка рекламна або інформаційна передача; екстрене повідомлення ( поза регулярною програмою)

11) номер ( естрадний); виступ ( короткий)

12) cл. ресторан; шинок, забігайлівка

13) ( a spot) скрутний стан ( a bad або а tight spot); ( the spot) небезпека

14) cл. долар ( паперовий)

15) = spotlight I 2

16) вiйcьк. поправка, коректування ( стрільби)

17) pl; кoм., бірж. наявний товар; товар, готовий до здачі; товар по касових операціях

18) пoлiгp.; cпeц.; = spot illustration

1) покривати плямами, бруднити, мазати, заляпувати; покриватися плямами; виводити плями ( в хімчистці); цяткувати, мережати

2) ганьбити, безчестити, плямувати

3) розм. помітити, побачити; упізнати, визначити

4) встановити місцезнаходження, засікти, виявити ( супротивника)

5) розташовувати, розміщати ( з інтервалами); розставляти по місцях

6) правильно визначати переможця в майбутніх змаганнях

7) вставляти в розклад, у програму; визначати час, місце (заходу, передачі)

8) cпopт. дати фору

9) cл. робити зарубки ( на деревах)

10) вiйcьк. коректувати стрільбу; спостерігати за результатами стрільби

11) театр. освітити прожектором, висвітити (актора, деталь сцени)

1. n

1) фізл. жовч

2) анат. жовчний міхур

3) жовчність; злість; роздратованість

4) амер., розм. нахабство, зухвалість

5) садно; натерте місце

6) вет. нагніт (у коня)

7) досада; відчуття образи

8) болюче (вразливе) місце

9) с.г. огріх

10) ліс. порубка, лісосіка

11) бот. чорнильний (дубильний) горішок

2. v

1) намуляти, натерти (шкіру)

2) вкритися синцями

3) дратувати; турбувати

* * *

1) фiзioл. жовч

2) aнaт. жовчний міхур (тж. gall bladder)

3) жовчність, злість

4) aмep. нахабність

1) садно, натерте місце; вeт. нагніт ( у коня)

2) роздратування, досада; почуття образи; причина роздратування, досади

3) хворе місце

1) зідрати ( шкіру); натерти; покритися саднами

2) дратувати, турбувати, злити

1) мед. укривання виразками

2) перен. болюче (вразливе) місце

1. пункт, питання

2. момент

3. головне, суть

4. місце, пункт

- contentious point спірне питання

- debating point спірне питання

- sore point болюче питання

- differing points of view різні точки зору

- point of order процедурне питання

- point of reference початковий пункт

- point of no return критичний момент, безповоротний крок

- point of substance питання по суті

- point of view точка зору

- to bring up a point піднімати/ ставити питання

- to conciliate various points of view примирити/ зблизити різні точки зору

- to contest a point оспорювати питання/ пункт

- to put a point before smbd. поставити питання перед кимсь

- to raise a point піднімати питання

- at all point по всіх пунктах

- to the point по суті питання